Друга світова війна 1939-1945 рр. стала найбільшою
трагедією людства XX століття. Її
головним палієм в Європі виступила нацистська Німеччина. Розв'язуванню війни
сприяла політика СРСР. Підписаний 23 серпня 1939р. пакт Молотова - Ріббентропа
відкрив шлях Німеччини до нападу на Польщу. Радянський Союз, фактично
опинившись співучасником агресії проти Польщі, почав війну за захоплення
Фінляндії, окупував Литву, Латвію, Естонію і частину Румунії.
З нападом Німеччини на СРСР 22 червня 1941 року і до
повного звільнення своєї території характер війни для радянської країни стає
визвольним, справедливим.
Кривавий вал війни прокотився по українській землі двічі
- з Заходу на Схід і назад. Україна на багато років стала полем битв, місцем,
де сталінським і гітлерівським тоталітарними режимами вчинялися злочини проти
людської спільноти і людяності.
Наші земляки - фронтовики, партизани і підпільники -
самовіддано боролися за свою землю, свій народ, свою сім'ю. Вели боротьбу з
агресором близько 9 мільйонів уродженців України. Чи не половина з них склали
голови в боях за свою Батьківщину і в ході вигнання нацистів та їхніх союзників
з ряду європейських країн. Нерадянський антинацистський фронт відкрив і
український визвольний рух, підпільна армія якого самовіддано захищала свою
землю від загарбників, втілюючи відвічне прагнення до державної незалежності.
Народ України здійснив вагомий вклад у військову перемогу
об'єднаних націй над гітлеризмом, його ідеологією та практикою.
Мільйони наших співгромадян стали жертвами
людиноненависницьких утопічних ідеологій або передчасно померли від ран, голоду
і хворіб. Катастрофічні наслідки війни не обійшли стороною жодну родину.
Незліченні жертви і руйнування, горе, скорбота, потреба і убогість торкнулися
кожного міста і села. Внаслідок цих та багатьох інших фактів пам'ять про війну
і перемогу в ній, видобутої ціною великих зусиль і жертв, особливо дорога,
глибоко шанована і непорушна.
З 2016 року Верховна Рада, враховуючи видатне значення
перемоги над нацизмом, віддаючи свою шану пам'яті всім жертвам війни, прийняла
відповідний закон України, яким засновується День пам'яті і примирення, що
відзначається щорічно 8 травня. Разом з тим, законодавчим актом підтверджено
щорічне ознаменування дати 9 травня як державного свята - Дня перемоги над
нацизмом у Другій світовій війні або просто Дня перемоги.
Закон проголосив шанобливе ставлення до пам'яті про
перемогу, ветеранів війни, учасників українського визвольного руху та жертв
нацизму священним обов'язком держави і громадян України.
Втілення закону в життя гарантується щорічними указами
Президента України. Правові акти глави держави зобов'язують виконавчу вертикаль
влади країни, органам місцевого самоврядування організовувати та проводити
відповідні меморіальні та культурні заходи за участю представників органів
влади, територіальних громад, громадських організацій, учасників АТО,
представників волонтерського руху, духовенства та молоді.
Впорядкування меморіалів, пам'ятників, військових
поховань жертв Другої світової війни - важлива сторона підготовки всієї країни
до Днів пам'яті і Перемоги.
Відповідно до президентських указів органами виконавчої
влади та місцевого самоврядування, у міру можливості, вживаються заходи щодо
поліпшення соціального захисту ветеранів війни, учасників українського
визвольного руху часів Другої світової війни, жертв нацистських переслідувань,
сімей загиблих (померлих) воїнів.
8, 9 травня релігійні організації здійснюють панахиди за
загиблими у Другій світовій війні і молебні за захисників Батьківщини.
Для заходів, приурочених до цих дат, на державному рівні
з 2014р. використовується новий символ - червоний мак і гасло - «1939-1945.
Ніколи знову». Разом з тим, затверджується новий меморіальний канон «не
святкуємо, а шануємо» з акцентом на історії простих людей - учасників і
очевидців тієї війни.
